Ранок. Львів. Зупиняє "Жигулі" міліціонер. Там сидить добрячий вуйко у вишиванці.
Міліціонер: Доброго здоров'я, товаришу. Документи маєте?
Українець: Й вам доброго!!! Ось документи.
М: А в багажнику що?
У: Та мотлох всілякий.
М: А заглянути можна?
У: Звісно, прошу!
Відкривають багажник, а там труп порубаний на целофані лежить.
М: Москаль?
У: Та москаль...
М: Яке прикре самогубство... Щасливої дороги!

Йдуть хлопці по селу...
- Хлопці, куди вас так багато?
- Москалів бити!!!
- А якщо вони вас?
- А НАС ЗА ШО???

На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо...
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі-то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш...
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі-то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і, зціпивши зуби, промовить:
"А, бодай вона згоріла..."
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо...

Йде мер міста Коломиї на роботу та бачить біля ратуші великий мітинг, люди кричать, щось вимагають.
Він їх запитує:
- Що ви хочете, чого тут зібралися?
- Хочемо щоб у Коломиї поставили пам'ятник Бандері!!!
- Добре, завтра буде.
На слідуючий день забралося ще більше людей і всі щось кричать та вимагають.
- Чого вам ще треба?
- Хочемо щоб Бандера був на коні, як Хмельницький!!!
-Добре, завтра все виконаєм.
На слідуючий день аналогічна ситуація.
- Ну чого вам і ще потрібно!?
- Хочемо щоб в одній руці у Бандери була булава, а в іншій - голова москаля!!!
- Ну, булаву зробимо, але ж голова буде псуватись.
- НІЧОГО, МИ БУДЕМО КОЖЕН ДЕНЬ МІНЯТИ!!!!!!!!!!!!!

Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: "Щоб до завтра менi людьми стали!"
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: "Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!"
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
"А мы па-украински не панiмаем!"

Сидять москаль з українцем над річкою - рибу ловлять.
Коли це в обох клює. Тягнуть й витягають одну ж золоту рибку. Москаль за губу зачепив, а українець за хвоста.
Рибка каже:
- Москалю виконаю два бажання, бо він мене за губу зачепив, а українцеві - одне, бо він лише хвоста упіймав.
Москаль подумав, як би дошкулити українцеві та й каже:
- Хочу, чтоб вокруг Расеи был десятиметровый забор, как между Израилем и Палестиной. И еще хочу, чтоб в
Расее ни одного хохла не осталось.
Українець почухав потилицю й питає золоту рибку:
- А точно там жодного українця не лишилося?
- Точно, - віказує рибка.
- Ну тоді заливай бетоном до краю паркана.

В гуцульскій книзі по математиці:
1. Дід Василь нагострив три ножі, два маленькі топірці, сокиру та лопату. Питання: Скільки туристів з Москви приїхали відпочивати на турбазу "Карпати"?
2. На смереці висять п'ять москалів, коло смереки танцюють семеро гуцулів з топірцями. Питання: А чи не ЧАРІВНО у нас на ПРИКАРПАТТІ???

Сидять батько і син на лавці...
Батько каже: Сину, я оце дивлюся, ти вже великий... Пора тобі женитися... А в тебе дівчини немає... То давай, підеш сватати Галю!!!
Син: Та не подобається мені та Галя.
Батько: Ну то Олю сватай...
Син: І Оля не подобається...
Батько: Так а хто ж тобі подобається???!!!
Син: Володя...
Батько: Та ти шо, здурів???!!! Він же москаль!!!

І вкінці ліричний відступ:
Риють землю москалі - дамбу насипають.
А для чого їм та дамба і самі не знають...
То ми їм відповімо, взявши всі лопати:
- На тій дамбі, москалі, будем ВАС ховати!!!

Добавлено (06.06.2007, 21:07)
---------------------------------------------
А оце чудо я на одному форумі стріла... І чуть зі стільця не брикнула...))))))
60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б***ть?"

Добавлено (06.06.2007, 21:20)
---------------------------------------------
Небачених висот досяг сервіс на залізницях України!
З першого листопада "Укрзалізниця" дозволила користуватися туалетами на зупинках!!!
На всій території Росії!!!

Вокзал на Волині. Біля виходу дідок смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає..
Підходить до нього міліціянт.
-Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
- А що там?
- «Курить запрещено!»
- А! Так то для москалів …

Борітеся - поборете (с) Т.Г. Шевченко